Ефективний підхід до комп’ютеризації закладів. Успішний приклад Полтавщини

21.04.2020 0

Другий етап реформи розпочався, проте поточний стан комп’ютеризації закладів вторинної та третинної ланки медичної допомоги такий, що 43% лікарень не відповідають вимогам НСЗУ (дані НСЗУ станом на 21.04.2020 08:09. Це 664 лікарні з 1549, які подали документи на укладання договорів.

При цьому, показники по регіонам дуже різняться. Якщо по Кіровоградській області це 100% готовності, в Полтавській – 98,39%, в Чернігівській – 90, 76%, то в низці регіонів цей показник складає 50-60%.

НСЗУ як замовник послуг здійснює оплату на підставі виключно електронних даних. Лікарня не зможе укласти договір з НСЗУ та отримувати кошти без належної комп’ютеризації та діджіталізації.

Постає питання: як лікарням запобігти банкрутству, а Україні – ефективно проводити реформу системи охорони здоров’я?

Відповіддю є досвід Полтавської області, де з 1 квітня 2019 року тривав Пілотний проект переходу на нову модель фінансування системи вторинної ланки.

Про успішність результатів «пілоту» свідчать факти.

На Полтавщині створене єдине цифрове середовище, яке дозволяє використовувати будь-яку модель медичного страхування, зокрема, державну, майбутнім прообразом якої є НСЗУ. Адже така цифрова екосистема забезпечує прозорість, достовірність, відкритість даних та показників роботи медичних закладів, їх витрат, реальної собівартості медичних послуг та пролікованих випадків. Це є важливим, як для державного закупівельника (НСЗУ) так і для страхових компаній для здійснення відповідних обґрунтованих розрахунків для формування доступних моделей страхових пакетів.

В деяких районах пацієнти мають персональні пластикові картки з індивідуальним кодом для швидкої ідентифікації при зверненні до медичних закладів та надання обмеженого дозволу на доступ до даних з електронної медичної карти пацієнта приймаючому лікарю чи страховій компанії. Фактично, це аналог картки (полісу) застрахованої особи.

Створена система навчання лікарів та медичного персоналу. Усіх лікарів навчили методології стандартного кодування діагнозів за класифікацією DRG (DRG – модель оплати на основі діагностично-споріднених груп, ДСГ, DRG – оплати за результати лікування у стаціонарі). Суттєво скоротилася кількість помилок при кодуванні, відповідно – поліпшилася якість даних.

В ході Пілотного проекту 56 міських та обласних медичних закладів перетворено на комунальні некомерційні підприємства.

У кожній лікарні встановлено МІС та відповідну регіональну фінансову систему управління охороною здоров’я. Система передає лише коректні та «чисті, без помилок» дані в НСЗУ через попередню взаємодію з аудиторами інформаційно-аналітичного центру, які мають спеціалізацію лікар-статистик.

Вже понад рік лікарні Полтавщини фінансуються за принципом «60%+». Тобто першу частину фінансування (60%) заклади отримують у вигляді глобального (історичного) бюджету, а другу – заробляють, звітуючись перед НСЗУ за кожний пролікований випадок. Лікарні вже навчились працювати в умовах двоканального фінансування і готові рухатися далі, збільшуючи відсоток зароблених коштів за результат.

В цілому по області скоротився термін перебування хворого на стаціонарному лікуванні майже на 1,5 дні, а в деяких лікарнях – понад 2 дні. При цьому збільшився середній рівень складність пролікованих випадків (за моделлю DRG)

Загальна структура фінансування медичних закладів Полтавщини виглядає так: понад 60% фінансування здійснюється за рахунок НСЗУ, а 40% – за рахунок місцевого бюджету.

Суттєве збільшився бюджет обласних лікарень. Якщо на потреби медичної галузі у 2019 році область виділила 305 млн. гривень, то у 2020 році – вже 600 млн. гривень.

Перетворення, що відбулися в Полтавській області – це результат більш ніж 15-річної роботи. З 2004 року Полтавщина почала залучати в галузь охорони здоров’я кошти міжнародних інституцій та донорів в рамках різних проектів та програм. Зміни відбувалися на принципах послідовності, етапності, базувалися на доказовості та оцінці ефективності медичних закладів та регіональної системи охорони здоров’я в цілому. З 2016 року Полтава здійснює перетворення інформаційного компоненту медичної галузі без міжнародної допомоги, завдяки отриманим знанням та досвіду.

Полтавська модель комп’ютеризації закладів та реформи охорони здоров’я має бути поширена на інші регіони України. Це єдиний шлях для дійсно ефективної трансформації систем охорони здоров’я.

Цей шлях необхідно розпочати з проведення у кожній області комплексного аудиту стану охорони здоров’я, що включає медичну та економічну складову. За його результатами мають бути розроблені Програма та бізнес-плани розвитку регіональної системи охорони здоров’я і план для кожної окремої лікарні. В свою чергу, лікарням вкрай необхідно здійснити фінансовий аналіз своєї діяльності і прораховувати свої видатки та фінансові ризики.

Слід відзначити, що наразі низка регіонів вже розпочали відповідну роботу, використовуючи досвід Полтавської області та можливості національних експертів та компаній. Зокрема, це Херсонська, Дніпропетровська та Київська області.

Такий підхід до комп’ютеризації закладу дозволить лікарням не лише запобігти банкрутству, але й успішно розвиватися, як це зараз відбувається у Полтавській області.

Якщо ви бажаєте мати план розвитку вашої ІТ-інфраструктури та покроковий план закупівель, відповідно до ваших потреб, тоді пропонуємо замовити проведення технічного аудиту. Технічний аудит включає аналіз наявного та необхідного технічного забезпечення, локальної мережі, програмного забезпечення, безпеки. Результати цього аудиту стануть підставою для складення ефективного покрокового плану закупівель.

57% лікарень готові (хай не ідеально), а іншим треба наздоганяти. Зрозуміло, що медикам непросто приймати рішення в такому вузько-специфічному питанні, як вибір комп’ютерної техніки. Треба враховувати не лише якість, але й продуктивність. В деяких випадках раціональніше на тестовий період встановлювати найдешевшу техніку (як тимчасове рішення), а іншим варто підібрати щось краще, з розрахунку на декілька років, що зекономить значні кошти в середньостроковій перспективі. Тому лікарням складно зробити вибір.

Самостійно приймати рішення щодо вибору комп’ютерної техніки лікарям непросто, але необхідно. Тому в пригоді стане можливість долучити до цього питання спеціалістів, які мають експертизу та досвід.

Щоб отримати допомогу у розробці плану розвитку ІТ-інфраструктури вашого закладу, заповніть наведену форму, або перейдіть за посиланням на заявку на проведення технічного аудиту.

Хочу стати
Агентом Здоров`я!
я з вами!
Щоб допомогти проекту фінансово:

Найменування отримувача: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “ПЛАТФОРМА ЗДОРОВ`Я”

Номер рахунку: 26007056225147

Код: 41927308

Банк отримувача: СТОЛИЧНА ФIЛIЯ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК" КИЇВ

Код Банку (МФО): 380269

Призначення платежу:Благодійна допомога на здійснення статутної діяльності. Без ПДВ.